Президент Володимир Зеленський доручив генерал-майору Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України після завершення роботи Михайла Федорова. Надалі глава держави планує внести кандидатуру Хмари до Верховної Ради для повноцінного призначення керівником оборонного відомства. Рішення стало несподіваним поворотом у кадровому перезавантаженні, адже ще напередодні головним претендентом на посаду називали колишнього очільника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка.
Про нове кадрове рішення Зеленський повідомив увечері 16 липня після зустрічі з Євгенієм Хмарою, який із січня тимчасово виконував обов’язки голови Служби безпеки України. Президент заявив, що обговорив із генералом проведення далекобійних операцій проти Росії, забезпечення українських підрозділів необхідними засобами та подальшу модель розвитку сектору оборони.
За словами Зеленського, Хмара має продовжити реформування оборонної сфери та забезпечити результати за напрямами, які сторони погодили під час зустрічі. Після проходження необхідних юридичних процедур президент планує звернутися до народних депутатів із проханням підтримати кандидатуру генерала на посаді міністра оборони.
При цьому юридично постійного міністра оборони призначає не президент одноосібно, а Верховна Рада за президентським поданням. Такий порядок прямо передбачений Конституцією України. Отже, поки парламент не проголосує, Хмара виконуватиме покладені на нього обов’язки в тимчасовому форматі.
Зеленський пояснив свій вибір бойовим і управлінським досвідом Хмари. Президент наголосив, що генерал має значний досвід проведення технологічних ударних операцій, а саме на далекобійності, асиметричних діях і здатності вражати російські військові об’єкти в тилу, на його думку, має зосереджуватися українська оборона.
Окремою перевагою Хмари глава держави назвав його досвід керівництва Центром спеціальних операцій «А» СБУ, більш відомим як «Альфа». Президент очікує, що новий керівник зможе поєднати розвиток далекобійних спроможностей із контролем за внутрішніми процесами у складових Сил оборони та забезпечити ефективніше управління людьми й ресурсами.
Євгеній Хмара є кадровим військовослужбовцем СБУ. За офіційною інформацією, він проходить службу в Центрі спецоперацій «А» із 2011 року, а згодом очолив цей підрозділ. У січні 2026 року Зеленський призначив його тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ після кадрових змін у керівництві спецслужби. Відповідний указ президента був підписаний 5 січня.
До переходу на керівну посаду в СБУ Хмара очолював морський компонент «Альфи», брав участь в Антитерористичній операції, а після початку повномасштабного вторгнення — у бойових операціях на Київщині та Донеччині. Його також пов’язують із плануванням і проведенням операції зі звільнення острова Зміїний у 2022 році.
Центр «Альфа» протягом повномасштабної війни став одним із найбільш технологічно розвинених бойових підрозділів України. Його оператори використовують ударні безпілотники, проводять спеціальні операції на фронті та в російському тилу, беруть участь у знищенні техніки, систем ППО, складів, командних пунктів і логістичних об’єктів противника.
У січні 2026 року Хмара разом із тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим та керівництвом Збройних сил брав участь у підбитті підсумків програми «Армія дронів. Бонус». Тоді Міноборони повідомляло про майже 820 тисяч відеопідтверджених уражень російських цілей за 2025 рік. Під час заходу Хмара відзначав найбільш результативні екіпажі безпілотних систем.
Саме його спеціалізація на безпілотних і технологічних операціях може стати сигналом, що після відставки Федорова президент не планує повністю відмовлятися від курсу на технологізацію війська. Федоров зробив розвиток дронів, цифровий облік бойових результатів, конкуренцію між підрозділами та масштабування приватних оборонних розробок одним із головних напрямів роботи Міноборони.
Водночас стиль управління Хмари може суттєво відрізнятися від підходу його попередника. Федоров прийшов до оборонного відомства як цивільний технологічний менеджер і реформатор, тоді як Хмара є бойовим генералом із багаторічним досвідом роботи в закритій системі спеціальних операцій. Його призначення означає перехід від менеджера цифрової трансформації до офіцера, який безпосередньо керував бойовими підрозділами та операціями.
Рішення щодо Хмари з’явилося після дня політичної невизначеності. Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром і затвердила основний склад нового Кабінету Міністрів, однак міністра оборони не призначила. Президентське подання щодо очільника Міноборони до парламенту на той момент не надходило, а депутати вже готувалися до перерви в роботі.
Раніше джерела у фракції «Слуга народу» повідомляли, що на місце Федорова Зеленський може запропонувати Ігоря Клименка. Його кандидатуру пов’язували з бажанням влади впорядкувати мобілізаційні процеси та посилити координацію між силовими структурами. Проте відповідне подання так і не з’явилося, а ввечері президент назвав нового кандидата — Євгенія Хмару.
Зміна кандидата відбулася на тлі гучного конфлікту між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Колишній міністр оборони заявив, що ще на початку своєї роботи пропонував Зеленському замінити Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова, але президент відмовився.
Після цього, за словами Федорова, його команда зіткнулася з блокуванням частини кадрових і структурних реформ. Він звинувачував Генштаб у небажанні залучати нових людей та погоджувати створення центрів компетенцій. Сирський у відповідь подякував Федорову за роботу і закликав зосередитися на війні, але детально на його претензії не відповів.
Новому очільнику Міноборони доведеться працювати саме в цій напруженій системі відносин. Одним із головних завдань Хмари стане налагодження координації між Міністерством оборони, Генеральним штабом, СБУ, безпілотними підрозділами та виробниками озброєння.
Президент окремо наголосив на необхідності примушувати Росію до дипломатії військовим тиском. За його словами, Україна має стратегічне бачення подальших дій, у якому важливу роль відіграють операції на території противника, ураження військової промисловості, логістики, аеродромів та інших критичних для війни об’єктів.
Саме підрозділи СБУ останніми роками регулярно пов’язували з ударами по російських нафтопереробних заводах, складах, аеродромах і військових підприємствах. Деталі більшості таких операцій спецслужба не розкриває, однак Зеленський неодноразово публічно хвалив її за асиметричні дії проти Росії.
При цьому перехід Хмари до Міноборони відкриває нове кадрове питання — хто керуватиме Службою безпеки України. Із січня він тимчасово виконував обов’язки голови СБУ, тому після його переходу уряду та президенту доведеться визначитися з наступним керівником спецслужби або тимчасовою моделлю управління.
Окремої уваги потребує й питання збереження реформ команди Федорова. Після його відставки про завершення роботи радниками заявили Сергій Стерненко та фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов. Рапорт на звільнення подав також заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров. Тому Хмарі доведеться переконати військових, волонтерів, розробників і західних партнерів, що технологічні проєкти не будуть зупинені.
Вибір генерала «Альфи» демонструє, що Зеленський намагається поєднати два підходи. З одного боку, зберегти курс на дрони, далекобійність та технологічні операції, який асоціювався з Федоровим. З іншого — передати керівництво бойовому офіцеру, здатному працювати всередині силової вертикалі та взаємодіяти з військовим командуванням.
Втім, остаточне рішення залишається за парламентом. Президент має офіційно внести кандидатуру Хмари, після чого її розгляне профільний комітет і Верховна Рада. До завершення цієї процедури коректніше говорити не про повноцінне призначення міністром, а про доручення тимчасово виконувати його обов’язки.
Якщо депутати підтримають кандидатуру, Євгеній Хмара стане одним із небагатьох очільників Міноборони сучасної України, які прийшли на цю посаду безпосередньо зі спецслужби та мають досвід керівництва бойовим підрозділом спеціального призначення.
Його першими випробуваннями стануть продовження реформи оборонних закупівель, розвиток безпілотних і далекобійних систем, підготовка рішень щодо мобілізації, забезпечення війська та врегулювання конфліктів усередині оборонної вертикалі. Саме від перших кадрових та організаційних кроків Хмари залежатиме, чи вдасться владі зняти напругу після відставки Федорова та переконати суспільство, що зміна керівника не означає згортання технологічного курсу.
