Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон висловив переконання, що президент США Дональд Трамп може стати політиком, здатним реально натиснути на російського лідера Володимира Путіна та змусити Кремль змінити свою поведінку щодо України.
Виступаючи в ефірі британського телеканалу Sky News, Джонсон визнав, що заяви та підходи Трампа до російсько-української війни не завжди збігаються з його власною позицією. Водночас колишній глава британського уряду припустив, що саме американський президент може виявитися людиною, яка зрештою застосує достатньо жорсткий тиск на Путіна.
«Я думаю, що, як не парадоксально, саме Трамп міг би бути тією людиною, яка по-справжньому поставить Путіна на місце й вирішить цю справу», — заявив Джонсон.
За його словами, Трамп неодноразово демонстрував готовність до різких і нестандартних зовнішньополітичних рішень. Джонсон вважає, що саме ця риса американського президента теоретично може стати вирішальною у протистоянні з Кремлем.
Повідомлення про інтерв’ю з’явилося 19–21 липня 2026 року. У доступних переказах розмови зазначається, що Джонсон говорив про здатність Трампа чинити тиск на російського президента та вдаватися до силових або жорстких політичних кроків.
Джонсон визнав суперечливість позиції Трампа
Колишній британський прем’єр водночас не приховував, що політика Вашингтона щодо України викликає в нього певні запитання.
Джонсон звернув увагу, що від представників американської адміністрації нечасто можна почути чітке формулювання про стратегічну мету США — збереження вільної, незалежної та суверенної України, яка в майбутньому могла б приєднатися до НАТО.
Сам Борис Джонсон упродовж багатьох років послідовно виступає за військову й політичну підтримку Києва, відновлення територіальної цілісності України та її євроатлантичну інтеграцію. Ще у 2024 році він пропонував власне бачення мирного плану, яке передбачало продовження допомоги Україні та перспективу її прискореного вступу до НАТО і Європейського Союзу.
Тому оптимізм Джонсона щодо Трампа не означає повної підтримки кожної заяви чи рішення американського президента. Йдеться радше про сподівання, що здатність Трампа до непередбачуваних і жорстких дій може бути використана не для поступок Росії, а для посилення тиску на Москву.
«Він дуже добре вміє слухати»
Під час інтерв’ю ведучий запитав Джонсона, як Дональд Трамп реагує, коли йому пояснюють необхідність захищати Україну та не допустити перемоги Росії.
Колишній прем’єр Великої Британії відповів, що американський президент уміє уважно вислуховувати аргументи співрозмовників.
«Він дуже добре вміє слухати. Він дуже добре вміє слухати», — сказав Джонсон.
За його словами, він уже особисто намагався переконати Трампа в необхідності жорсткішої позиції щодо Кремля. Раніше Джонсон публічно заявляв, що лише сильна відповідь США здатна змінити розрахунки Путіна і дати Україні та її союзникам шанс на успіх. У липні він знову закликав Трампа проявити силу у протистоянні з російським президентом.
Джонсон також неодноразово наголошував, що поступки Путіну не приведуть до стійкого миру. На його думку, російський лідер сприймає слабкість Заходу як можливість продовжувати агресію, а тому будь-які переговори мають підкріплюватися військовою силою, санкціями та гарантіями безпеки для України.
У Трампа говорять про можливу угоду
Заява Джонсона пролунала на тлі нових висловлювань Дональда Трампа щодо можливості завершення війни.
Американський президент стверджував, що продовжує закликати Путіна припинити бойові дії та вважає, що угода теоретично може бути досягнута найближчим часом. Водночас Трамп неодноразово наголошував на власних добрих відносинах як із російським, так і з українським керівництвом.
Такі заяви викликають неоднозначну реакцію, оскільки конкретні параметри можливої домовленості не оприлюднені. Україна наполягає, що припинення війни не може відбутися шляхом легалізації російської окупації, обмеження її суверенітету або позбавлення права самостійно визначати зовнішньополітичний курс.
Джонсон фактично закликає Трампа використати свій вплив не для тиску на Київ, а для примушення Москви відмовитися від агресивних планів.
Санкції можуть стати головним важелем
Одним із можливих інструментів тиску на Росію залишаються нові американські санкції.
Трамп припускав, що може підтримати законопроєкт, який передбачає посилення обмежень проти РФ та її торговельних партнерів. Ініціатива, пов’язана із сенатором Ліндсі Гремом, має створити додаткові економічні ризики для країн і компаній, які допомагають Росії отримувати доходи від експорту енергоресурсів.
Остаточне рішення щодо документа та конкретних санкційних механізмів ще залежить від політичних процедур у США. Водночас сама готовність Вашингтона обговорювати жорсткіші заходи може використовуватися як елемент тиску на Кремль.
Для України важливо, щоб такі обмеження не залишалися лише погрозою, а реально скорочували можливості Росії фінансувати війну, виробляти озброєння та обходити вже запроваджені санкції.
Джонсон залишається одним із найактивніших прихильників України
Борис Джонсон очолював уряд Великої Британії з 2019 до 2022 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення він став одним із перших західних лідерів, які відвідали Київ і публічно підтримали надання Україні зброї.
За час його прем’єрства Велика Британія приєдналася до санкцій проти російських банків, компаній та олігархів, а також почала постачати Україні військову допомогу. Джонсон називав вторгнення варварською війною і застерігав від домовленостей, які могли б лише заморозити конфлікт та дозволити Росії підготуватися до нової атаки.
Після відставки він продовжив регулярно відвідувати Україну, зустрічатися з представниками української влади та закликати західні країни збільшувати обсяги військової підтримки.
Його нинішня заява свідчить, що колишній британський прем’єр усе ще розраховує на вирішальну роль Сполучених Штатів. Проте, за логікою Джонсона, ця роль має полягати не в нав’язуванні Україні компромісу, а у створенні таких військових, політичних та економічних умов, за яких Путін буде змушений відмовитися від продовження війни.
Слова Джонсона є водночас компліментом і політичним закликом до Трампа. Колишній британський прем’єр визнає впливовість американського президента, але фактично ставить перед ним конкретне завдання — довести свою рішучість не заявами про швидкий мир, а реальним тиском на Кремль.