Парламентська фракція «Слуга народу» може ввечері 16 липня провести ще одне засідання, присвячене кандидатурі нового міністра оборони України. За інформацією джерела РБК-Україна, народним депутатам повідомили, що потенційна зустріч може розпочатися близько 21:00. Саме на ній представники монобільшості мають спробувати визначитися, кого рекомендувати на одну з найважливіших посад у державі після завершення роботи Михайла Федорова.
Ситуація навколо Міністерства оборони залишається невизначеною навіть після масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. У четвер Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За відповідну постанову проголосували 289 народних депутатів. Пізніше парламент підтримав подання нового прем’єра щодо основного складу уряду. Однак до цього переліку не входили міністр оборони та міністр закордонних справ, кандидатури яких відповідно до Конституції вносить президент України.
Міністерство закордонних справ, за попередніми повідомленнями, продовжить очолювати Андрій Сибіга. Натомість із Міноборони виникла кадрова пауза. Ще напередодні депутати та джерела медіа називали головним кандидатом на посаду очільника оборонного відомства Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Проте офіційного президентського подання щодо його призначення до Верховної Ради станом на другу половину дня не надійшло. Інформацію про Клименка як можливого наступника Федорова раніше підтверджували кілька джерел, наближених до Офісу президента та самого посадовця.
Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк, коментуючи ситуацію, дала зрозуміти, що остаточне рішення ще може з’явитися протягом кількох годин. Вона заявила, що щодо міністра оборони «ще не вечір», закликавши дочекатися подальшого розвитку подій.
Водночас депутат від «Голосу» Ярослав Железняк оцінив перспективу швидкого призначення менш оптимістично. За його словами, засідання фракції, яке відбулося після голосування за новий Кабмін, тривало лише кілька хвилин. Наступну зустріч «слуг» можуть провести або пізно ввечері 16 липня, або вже після завершення парламентської перерви.
Якщо президентське подання та необхідні рішення не з’являться протягом вечора, кадрове питання може затягнутися. Наступне планове засідання парламенту, за інформацією депутатів, очікується 18 серпня. Це створює ризик, що оборонне відомство певний час працюватиме без повноцінно призначеного міністра.
Формально після формування нового Кабінету Міністрів Михайло Федоров уже не входить до його складу. 15 липня він публічно підтвердив завершення роботи на посаді та підбив підсумки шести місяців у Міністерстві оборони. Федоров заявив, що для нього було великою честю служити українському народові, а також перерахував реалізовані та незавершені реформи.
Його звільнення спричинило гостру суспільну реакцію. У Києві та інших містах пройшли акції протесту, учасники яких вимагали продовження технологічних реформ, розвитку безпілотних систем і збереження команди, яку Федоров сформував у Міноборони. Головним претендентом на його місце при цьому залишався Клименко, однак Банкова не поспішала вносити офіційне подання.
Затримка може бути пов’язана як із необхідністю остаточно погодити кандидатуру всередині президентської команди, так і з настроями депутатів. Призначення міністра оборони потребує щонайменше 226 голосів у Верховній Раді. Навіть за підтримки монобільшості Банковій необхідно переконатися, що кандидат отримає достатню кількість голосів і не стане джерелом нового політичного конфлікту.
Клименко має значний досвід управління великою силовою структурою. Він очолював Національну поліцію, а згодом Міністерство внутрішніх справ. Прихильники його можливого призначення вважають, що він здатний покращити дисципліну, координацію силових органів та ситуацію з мобілізацією. Саме необхідність упорядкувати систему поповнення війська називали одним із аргументів на користь його переходу до Міноборони.
Опоненти такого рішення звертають увагу, що Міністерство внутрішніх справ і Міністерство оборони мають принципово різні завдання. МВС відповідає за поліцію, рятувальників, прикордонників і внутрішню безпеку, тоді як очільник Міноборони має забезпечувати військо, працювати з Генеральним штабом, координувати міжнародну оборонну допомогу, закупівлі озброєння та масштабне оборонне виробництво.
Крім того, майбутньому міністру доведеться працювати на тлі відкритого конфлікту між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Колишній очільник Міноборони заявив, що його команді блокували частину кадрових і структурних рішень. Сирський у відповідь подякував Федорову за роботу та закликав зосередитися на війні, однак докладно на звинувачення не відповів.
Саме тому кандидатура нового міністра має вирішити не лише проблему вакантної посади. Від нього очікуватимуть налагодження робочої взаємодії з Генштабом, збереження технологічних проєктів, продовження розвитку дронів і систем ППО, а також реформування мобілізації та оборонних закупівель.
Наразі на офіційному сайті президента немає оприлюдненого подання на призначення нового міністра оборони. Водночас Верховна Рада вже завершила призначення прем’єра та основного складу Кабінету Міністрів. Офіційний парламентський портал підтверджує, що Сергій Корецький вніс кандидатури членів уряду, запропоновані фракцією «Слуга народу», а Рада підтримала їх. Посади керівників МЗС і Міноборони залишилися поза цим пакетом через окрему процедуру.
Для внесення кандидатури міністра оборони президент має направити відповідний проєкт постанови до парламенту. Після цього документ повинен пройти розгляд профільного Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Лише потім рішення можна виносити до сесійної зали.
Теоретично всі необхідні процедури можуть провести протягом одного вечора, якщо кандидатура вже погоджена політично. Однак для цього потрібно оперативно скликати профільний комітет, провести засідання фракції та повернути достатню кількість народних депутатів до сесійної зали.
Додатковою проблемою є те, що депутати після формування нового уряду вже почали роз’їжджатися. Саме тому можливе засідання о 21:00 виглядає спробою терміново закрити кадрове питання до початку тривалої парламентської перерви.
Якщо ж домовитися не вдасться, функції керівництва Міністерством оборони тимчасово можуть бути покладені на одного із заступників міністра. Такий формат дозволяє відомству продовжувати поточну роботу, але тимчасовий виконувач обов’язків матиме слабшу політичну позицію під час переговорів із Генеральним штабом, урядом, парламентом та іноземними партнерами.
Для країни, яка веде повномасштабну війну, тривала кадрова невизначеність у Міноборони створює особливо великі ризики. Відомство відповідає за закупівлю озброєнь, фінансування армії, міжнародну військову допомогу, контракти з виробниками, цифрові військові сервіси та забезпечення особового складу. Навіть коротка пауза може ускладнити ухвалення стратегічних рішень і реалізацію довгострокових програм.
Водночас влада опинилася під тиском громадськості. Після протестів проти відставки Федорова будь-яке нове призначення оцінюватимуть не лише за біографією кандидата, а й за його ставленням до реформ попередньої команди. Суспільство очікує гарантій, що разом зі зміною керівника не буде згорнуто цифровізацію, конкурентні закупівлі, розвиток далекобійних дронів, малу ППО та співпрацю з українськими технологічними компаніями.
Отже, можливе нічне засідання «Слуги народу» стане спробою знайти вихід із політично та безпеково складної ситуації. Федоров уже припинив роботу, новий уряд сформований, але ключове оборонне відомство залишається без затвердженого керівника. Чи буде кандидатуру Ігоря Клименка остаточно погоджено і внесено до Ради, чи президент запропонує іншу людину, має стати зрозуміло найближчими годинами.
Поки що офіційно підтверджено лише одне: парламент призначив нового прем’єра та основний склад уряду, але кандидатури міністра оборони у Верховній Раді немає. Усі повідомлення про вечірнє засідання, можливий час його проведення та майбутнього очільника відомства ґрунтуються на інформації джерел і заявах окремих депутатів.
