Міжнародна моніторингова місія IAC ISHR заявила про можливі процесуальні порушення під час розгляду справи “Роттердам+” у Вищому антикорупційному суді. За висновками спостерігачів, обставини, зафіксовані під час одного із судових засідань, можуть свідчити про ризики порушення права на захист та принципу рівності сторін, які гарантуються статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.
Про це йдеться у звіті Міжнародної моніторингової місії IAC ISHR за підсумками судового засідання, що відбулося 17 липня у Вищому антикорупційному суді.
У документі зазначається, що під час дослідження письмових доказів як колегія суддів, так і представники сторони захисту неодноразово зверталися до прокурора із проханням уточнити, які саме обставини обвинувачення підтверджуються конкретними документами. Також прокурора просили пояснити доказове значення окремих матеріалів та їхній взаємозв’язок із загальною конструкцією обвинувачення.
Експерти IAC ISHR звернули увагу, що така ситуація виникла не вперше. За їхніми словами, аналогічні процесуальні моменти вже фіксувалися під час попередніх засідань у цій справі, які проходили 25 та 29 травня, 2 і 3 червня, а також 15 липня. На думку місії, повторюваність таких випадків може свідчити про системний характер проблеми під час судового розгляду.
У звіті наголошується, що необхідність постійно уточнювати зміст обвинувальної позиції вже під час слухання справи може негативно впливати на реалізацію права обвинувачених на ефективний захист. Міжнародні спостерігачі зазначають, що особа може повною мірою реалізувати своє право на захист лише тоді, коли чітко розуміє, які саме фактичні обставини покладені в основу обвинувачення та якими доказами вони підтверджуються.
У місії нагадали, що право бути детально та зрозуміло поінформованим про характер і підстави висунутих обвинувачень передбачене підпунктом “а” пункту 3 статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Крім того, відповідно до загальновизнаних принципів кримінального судочинства, саме сторона обвинувачення зобов’язана довести винуватість особи поза розумним сумнівом.
Також у звіті наведено практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої будь-які обґрунтовані сумніви щодо узгодженості або достатності доказової бази не можуть трактуватися на шкоду обвинуваченому. Йдеться про принцип in dubio pro reo, який означає, що сумніви повинні тлумачитися на користь особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За підсумками аналізу засідання міжнародні експерти дійшли висновку, що систематична потреба звертатися до прокурора за роз’ясненнями щодо змісту обвинувачення потенційно може обмежувати можливість сторони захисту ефективно спростовувати доводи обвинувачення. З огляду на це місія рекомендувала продовжити міжнародний моніторинг судового процесу.
У IAC ISHR наголосили, що діяльність моніторингової місії спрямована на сприяння дотриманню права на справедливий судовий розгляд, а також впровадженню сучасних міжнародних стандартів судочинства та незалежному спостереженню за резонансними судовими процесами.
Справа “Роттердам+” залишається однією з найтриваліших антикорупційних справ в Україні. Її розслідування триває з березня 2017 року. За цей час прокуратура п’ять разів закривала кримінальне провадження через відсутність складу злочину, однак розслідування щоразу поновлювали. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про закриття справи, однак уже в грудні того ж року Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення, після чого розгляд був продовжений. Раніше низка юристів також звертала увагу на процесуальні питання у цьому провадженні та висловлювала сумніви щодо окремих аспектів організації розслідування.
