Верховна Рада 16 липня призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За постанову №15414 проголосували 289 народних депутатів. Таким чином керівник найбільшої державної енергетичної групи перейшов у велику політику, не маючи досвіду роботи в уряді чи членства у політичних партіях, але маючи понад два десятиліття управлінського досвіду в нафтогазовій галузі.
Перед голосуванням Корецький назвав головними пріоритетами нового Кабінету Міністрів оборону держави, економічну стійкість та просування України до Європейського Союзу. Президент Володимир Зеленський напередодні пояснював свій вибір тим, що вважає очільника «Нафтогазу» найбільш підготовленим кандидатом на посаду прем’єра. Одним із його першочергових завдань стане підготовка країни до наступного опалювального сезону в умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Корецький приходить в уряд із репутацією менеджера, який здатний швидко перебудовувати великі компанії, встановлювати жорсткі правила та концентрувати відповідальність за результат. У бізнесовому середовищі його описують як прагматичного топменеджера без виражених політичних амбіцій, орієнтованого передусім на фінансові показники, дисципліну та контроль виконання рішень.
Сергій Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. За освітою він інженер та економіст. Більшу частину професійного життя провів у паливно-енергетичному секторі, працюючи у видобутку, переробці, оптовій і роздрібній торгівлі пальним, а також у залученні міжнародного фінансування. До переходу в державні компанії керував групою «Континіум» та мережею автозаправних комплексів WOG. Також він створив власний кавовий бізнес Idealist.
У листопаді 2022 року Корецький очолив «Укрнафту» й «Укртатнафту» після того, як корпоративні права цих стратегічних підприємств були передані державі. На той момент перед новим менеджментом стояло складне завдання: відновити керованість компаній, перевірити їхні активи, прибрати непрозорих посередників, перебудувати закупівлі та забезпечити стабільне постачання пального під час війни.
Перші результати стали помітними вже протягом року. За даними самої «Укрнафти», чистий прибуток компанії за перше півріччя 2023 року становив 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Для порівняння, сукупним результатом попереднього десятиліття були мільярдні збитки. Очікуваний дохід за підсумками 2023 року компанія оцінювала приблизно у 95 млрд грн — більш ніж удвічі вище за середньорічні показники попередніх десяти років.
Корецький пояснював фінансове оздоровлення відмовою від непрозорих схем, переходом до ринкової роботи без посередників і посиленням контролю за витратами. За перше півріччя 2023 року «Укрнафта» перерахувала до бюджетів 12,3 млрд грн податків. Лише податок на прибуток становив 3,3 млрд грн, а загальний план податкових платежів на рік сягав 27 млрд грн.
Окремою ознакою зміни фінансової моделі стали дивіденди. У 2024 році «Укрнафта» повідомила про виплату державі 3,9 млрд грн першої частини дивідендів за результатами 2023-го. За підсумками 2024 року компанія перерахувала державному бюджету ще 5 млрд грн дивідендів. У самій компанії наголошували, що виплати після переходу під державне управління суттєво перевищили результати попередніх років.
Паралельно Корецький розвивав роздрібну мережу «Укрнафти», до якої перейшли активи колишньої мережі Glusco. Компанія оновлювала автозаправні комплекси, розширювала продажі пального та намагалася перетворити державну мережу на повноцінного конкурента приватним операторам. Одночасно зростали інвестиції у видобуток, буріння свердловин, оновлення техніки та пошук партнерів для розробки родовищ.
Саме результати в «Укрнафті» стали для Корецького перепусткою до керівництва всією групою «Нафтогаз». 28 квітня 2025 року наглядова рада обрала його головою правління компанії, а фактично до виконання обов’язків він приступив у травні. На нову посаду менеджер прийшов у надзвичайно складний період — після масштабних російських атак на газовидобувну та енергетичну інфраструктуру, необхідності терміново відновлювати об’єкти й накопичувати ресурс на зиму.
Одним із ключових завдань Корецького в «Нафтогазі» стало забезпечення країни газом. Компанія мала одночасно відновлювати пошкоджений видобуток, імпортувати додаткові обсяги палива, шукати фінансування та виконувати соціальні зобов’язання перед населенням і теплокомуненерго. За рішенням уряду частину прибутку групи спрямували саме на закупівлю імпортного газу для підготовки до опалювального сезону.
У липні 2025 року «Нафтогаз» перерахував до державного бюджету 10,4 млрд грн дивідендів за 2024 рік і податку на прибуток. Решта прибутку була спрямована на підготовку країни до зими. Корецький тоді наголошував, що компанія має своєчасно виконувати фінансові зобов’язання перед державою, але водночас зберігати достатньо ресурсів для енергетичної безпеки.
Ще одним важливим результатом його роботи стала реструктуризація єврооблігацій «Нафтогазу» на 1,2 млрд євро, про яку компанія повідомила у липні 2026 року. Домовленість із кредиторами зменшила ризики для фінансової стабільності групи й дала можливість спрямовувати більше коштів на закупівлю газу, ремонти та відновлення пошкоджених об’єктів.
Втім, період Корецького на чолі «Нафтогазу» був відносно коротким — трохи більше року. Тому значна частина стратегічних проєктів лише запущена або перебуває у процесі виконання. Новому керівництву групи доведеться завершувати підготовку до опалювального сезону, забезпечувати імпорт газу, залучати міжнародні кредити та підтримувати видобуток в умовах постійної загрози нових ударів.
Головною особливістю управлінського стилю Корецького колеги називають концентрацію на вимірюваному результаті. Він звик керувати компаніями через конкретні фінансові, виробничі та операційні показники: прибуток, обсяг видобутку, податки, дивіденди, кількість відремонтованих свердловин або модернізованих АЗС. У Кабінеті Міністрів такий підхід може означати встановлення для міністерств чітких планів із конкретними строками та персональною відповідальністю керівників.
Друге правило Корецького — відмова від зайвих посередників. У «Укрнафті» новий менеджмент пояснював зростання доходів переходом до прямих ринкових операцій і прозоріших закупівель. Для уряду це може означати аудит державних програм, перегляд ланцюгів постачання та спробу скоротити кількість структур, які не створюють доданої вартості, але споживають бюджетні кошти.
Третя риса — поєднання жорсткої централізації з делегуванням відповідальності. Корецький відомий тим, що вимагає від керівників напрямів самостійно ухвалювати рішення, але водночас очікує точного виконання погоджених планів. У державному секторі така модель може зіткнутися з бюрократичними процедурами, політичними компромісами та необхідністю узгоджувати рішення з парламентом і президентом.
Четвертим принципом можна назвати швидкість. Під час управління «Укрнафтою» Корецький намагався оперативно змінювати закупівлі, запускати модернізацію АЗС та перебудовувати комерційні процеси. Проте в уряді швидкість залежатиме не лише від прем’єра, а й від здатності зібрати професійну команду, домовитися з депутатами та забезпечити виконання рішень на рівні міністерств і місцевої влади.
Водночас новий прем’єр не є політиком у класичному розумінні. Він не має власної парламентської групи, партійної структури чи тривалої публічної кар’єри. Аналітики вважають це одночасно перевагою і слабкістю. Відсутність політичних зобов’язань може дати йому більше свободи для непопулярних управлінських рішень. Однак вона ж робить Корецького залежним від підтримки президента, фракції «Слуга народу» та різних парламентських груп.
Складність нового завдання неспівмірна навіть із керівництвом найбільшою державною компанією. Прем’єр відповідатиме не лише за енергетику, а й за бюджет, податки, соціальні виплати, відбудову, оборонне виробництво, міжнародну допомогу та європейську інтеграцію. Йому доведеться одночасно зберігати макрофінансову стабільність, знаходити ресурси для війська й готувати країну до чергової складної зими.
Головним випробуванням стане перенесення корпоративних управлінських правил у політичну систему. У компанії керівник може звільнити менеджера, змінити процедуру або перерозподілити бюджет. У Кабміні кожне велике рішення проходить через суперечливі інтереси президента, парламенту, міністерств, донорів, бізнесу та суспільства.
Саме тому результат роботи Корецького залежатиме не лише від його особистої ефективності. Важливо, чи отримає він реальну свободу формувати команду та визначати економічну політику, чи стане переважно технічним прем’єром, який виконуватиме рішення Офісу президента.
Поки що Зеленський робить ставку на менеджера, який уже продемонстрував здатність повертати прибутковість великим державним активам. Корецький залишає «Нафтогаз» із виконаними платежами до бюджету, домовленостями з кредиторами та системою підготовки до зими, але водночас із величезними незавершеними завданнями. Тепер йому доведеться довести, що правила, які спрацювали в енергетичному бізнесі, можна застосувати й до управління цілою країною.
