Республіка Молдова опинилася перед обличчям серйозної безпекової кризи, яка змушує керівництво країни кардинально переглядати підходи до захисту власного суверенітету та недоторканності кордонів. Повітряний простір сусідньої держави дедалі частіше перетворюється на транзитну зону для російських ударних безпілотників, що несуть пряму загрозу життю мирних громадян. Масштаби проблеми набули безпрецедентного характеру: лише від початку поточного дві тисячі двадцять шостого року зафіксовано вже тридцять дев’ять випадків зухвалого порушення молдовських повітряних рубежів ворожими дронами. Ця тривожна статистика демонструє стрімку та небезпечну ескалацію, адже протягом усього минулого року подібних інцидентів було налічено лише сімнадцять. Усвідомлюючи критичність ситуації, офіційний Кишинів ухвалює безальтернативне рішення про суттєве збільшення фінансування оборонного сектору та максимальне поглиблення військово-стратегічної взаємодії з державами-сусідами задля спільної протидії новому рівню терору.
Президентка країни Мая Санду після проведення екстреного засідання Національної ради безпеки відверто окреслила масштаби інституційного виклику, з яким зіткнулася держава. Тривала ілюзія геополітичної безпеки та хронічне недофінансування армії призвели до того, що країна виявилася фактично вразливою перед обличчям сучасних технологічних загроз. «Ігнорування системи протиповітряної оборони протягом тридцяти років не окупиться за п’ять років. Ми працюємо з партнерами над прискоренням цього процесу», – наголосила очільниця держави, підкресливши, що уряд змушений в авральному режимі виправляти фатальні помилки попередніх десятиліть. Керівництво республіки визнає гостру необхідність форсованого розвитку власних оборонних спроможностей та активного залучення цільового фінансування від міжнародних донорів, оскільки самотужки покрити колосальні витрати на сучасну зброю національна економіка не в змозі.
На сьогодні реальний бойовий потенціал молдовської армії у сфері захисту неба залишається вкрай обмеженим. У безпосередньому розпорядженні військових є лише базовий арсенал: переносні зенітні ракетні комплекси, великокаліберні зенітні кулемети та станції радіоелектронної боротьби. Усі ці засоби здатні забезпечувати виключно точковий захист, прикриваючи від імовірних ударів лише окремі стратегічні об’єкти критичної інфраструктури та залишаючи величезні площі країни відкритими для безперешкодного прольоту безпілотників. Саме тому пріоритетом стає суттєве збільшення радіуса дії протиповітряного щита. Вагомим кроком у цьому напрямку стала фінансова підтримка від Європейського Союзу, який виділив сто двадцять мільйонів євро на придбання сучасних систем протиповітряної оборони середньої дальності. Водночас урядовці спільно з іноземними фахівцями перебувають у пошуку більш інноваційних та економічно вигідних засобів нейтралізації ворожих дронів, аби не виснажувати дорогі ракетні запаси.
Ефективна протиповітряна оборона неможлива без завчасного виявлення цілей, тому Молдова робить безпрецедентну ставку на регіональне партнерство. Тісний обмін радіолокаційними даними з країнами регіону дозволяє значно оперативніше отримувати достовірну інформацію про рух потенційних загроз та вчасно приводити вогневі засоби у повну бойову готовність. Паралельно з військовим компонентом влада форсує створення надійної системи цивільного захисту та інформування населення. Наразі триває складна технічна робота над впровадженням загальнонаціональної системи оперативного сповіщення MD-Alert, вартість розгортання якої оцінюється у п’ять мільйонів євро. Оскільки повноцінний запуск цієї високотехнологічної платформи потребує значного додаткового часу на тестування, керівництво держави обіцяє максимально використовувати всі наявні альтернативні механізми оповіщення, аби кожен громадянин міг вчасно дізнатися про небезпеку та знайти безпечне укриття.
