Російська влада продовжує посилювати контроль над громадянами, які залишили країну після початку повномасштабної війни проти України. Президент Росії Володимир Путін підписав новий закон, який суттєво розширює можливості держави щодо переслідування росіян, які перебувають за межами країни. Документ дозволяє накладати арешт на квартири, будинки, земельні ділянки, автомобілі, банківські рахунки та інші активи громадян РФ, якщо їхні дії будуть визнані такими, що суперечать інтересам держави.
Про ухвалення закону повідомило видання The Moscow Times. Нові правила набудуть чинності з 1 вересня 2026 року і можуть стати одним із наймасштабніших інструментів тиску на російську еміграцію за весь час правління Путіна.
Фактично Кремль отримує можливість застосовувати фінансові санкції проти власних громадян навіть у тому випадку, якщо вони давно залишили територію Росії та проживають в інших країнах. При цьому для застосування обмежень достатньо, щоб людина була визнана винною у так званому адміністративному правопорушенні, перелік яких останніми роками в Росії суттєво розширився.
Згідно з новим законом, підставою для арешту майна можуть стати звинувачення у “дискредитації” російської армії, публічні заклики до посилення міжнародних санкцій проти Росії, поширення матеріалів, які влада відносить до екстремістських, демонстрація або пропаганда нацистської символіки, а також інші адміністративні порушення, які Кремль пов’язує із загрозою державним інтересам. Під санкції можуть потрапити навіть особи, які не сплатили раніше призначений штраф за подібні дії.
Особливу увагу експерти звертають на те, що закон не встановлює чітких обмежень щодо вартості майна, яке може бути арештоване. Це означає, що у разі накладення штрафу на кілька десятків тисяч рублів під обмеження потенційно може потрапити нерухомість вартістю у мільйони рублів або значні суми на банківських рахунках. Фактично новий механізм дозволяє державі використовувати майновий тиск як інструмент покарання та стримування політичної активності.
Новий закон став продовженням політики, яку російська влада послідовно проводить після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. За цей час у країні було ухвалено десятки нормативних актів, спрямованих на обмеження свободи слова, діяльності незалежних медіа, правозахисних організацій та опозиційних рухів. Особливо активно застосовуються статті про “дискредитацію армії” та поширення так званих фейків про Збройні сили РФ.
Саме за цими статтями протягом останніх років були оштрафовані або засуджені тисячі росіян, серед яких журналісти, політики, громадські активісти, діячі культури та звичайні громадяни. У багатьох випадках приводом для переслідування ставали антивоєнні публікації в соціальних мережах, участь у протестах або навіть висловлювання у приватних розмовах.
З початком війни Росію залишили сотні тисяч громадян. За різними оцінками, хвилі еміграції охопили представників ІТ-сектору, журналістів, науковців, підприємців, студентів та політичних активістів. Значна частина з них оселилася в країнах Європи, на Кавказі та в Центральній Азії, однак продовжує володіти майном на території Росії.
Саме ця категорія громадян, на думку експертів, може стати головною ціллю нового закону. Навіть перебуваючи за кордоном, люди ризикують втратити доступ до власних активів у Росії через публічну критику війни або влади. Таким чином Кремль фактично поширює механізми внутрішнього контролю за межі країни та демонструє намір зберігати вплив на громадян незалежно від того, де вони проживають.
Окремо документ регулює питання судового розгляду справ щодо осіб, які перебувають за кордоном. Якщо людину неможливо повідомити про відкриття провадження, суд отримує право самостійно призначити їй захисника. Формально це подається як гарантія права на захист, однак правозахисники побоюються, що така практика може дозволити проводити розгляд справ фактично без участі самих обвинувачених.
У пояснювальній записці до закону прямо зазначається, що він спрямований проти громадян, які після виїзду з Росії займаються діяльністю, що нібито суперечить інтересам держави. Автори документа стверджують, що новий механізм необхідний для боротьби із закликами до порушення територіальної цілісності Росії, підриву конституційного ладу та іншими діями, які влада вважає небезпечними.
Водночас критики закону наголошують, що поняття “інтереси держави” в російському законодавстві трактуються надзвичайно широко. Це створює можливості для довільного застосування нових норм і використання їх проти будь-яких громадян, які відкрито висловлюють незгоду з офіційною політикою Кремля.
На думку аналітиків, ухвалення такого закону свідчить про посилення репресивних тенденцій у Росії. Якщо раніше влада робила ставку на кримінальне переслідування, оголошення опозиціонерів у розшук або надання їм статусу “іноземних агентів”, то тепер дедалі більшого значення набувають економічні механізми тиску. Арешт майна може стати значно болючішим інструментом впливу, ніж традиційні штрафи або заборони.
Ухвалення нового документа також відбувається на тлі складної соціально-економічної ситуації всередині Росії. Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що через гострий дефіцит кадрів російська влада планує активніше залучати до роботи пенсіонерів та громадян передпенсійного віку. За даними української розвідки, нестача працівників спостерігається у промисловості, транспорті, логістиці, медицині та низці інших галузей.
Економісти пов’язують кадрову кризу з наслідками війни, мобілізації, значними втратами на фронті та масштабною еміграцією населення. Саме тому останні рішення Кремля дедалі частіше розглядаються як спроба не лише посилити політичний контроль, а й стримати подальший відтік громадян за кордон.
Новий закон може стати ще одним сигналом для росіян, які залишили країну після початку війни. Відтепер критика дій влади або підтримка міжнародного тиску на Росію потенційно може загрожувати не лише штрафами чи забороною на повернення до країни, а й втратою житла, заощаджень та іншого майна, що залишається на території РФ.
