Повномасштабна війна, економічна руйнація та щоденні втрати на фронті стали трагедією для мільйонів українців, проте для окремих представників олігархічного клану це виявилося часом колосального збагачення. Поки держава виживає завдяки донатам громадян та міжнародній допомозі, українські магнати продовжують демонструвати кричущу розкіш. Офіційні форуми, політичні домовленості та державні тендери створюють ідеальну базу для придбання елітного майна за кордоном, яке вражає уяву своєю вартістю.
Мільярдні статки на державній трубі
У той час як українська економіка ледь тримається на плаву, позиції топ-олігархів залишаються непорушними. Серед них виділяється фігура відомого бізнесмена, зятя колишнього президента Леоніда Кучми — Віктора Пинчука. Разом із кількома іншими впливовими фігурами він зберіг повну недоторканність: ані кримінального переслідування, ані публічної критики з боку контрольованих медіа чи грантових проєктів.
Роками відпрацьована схема взаємодії з владними кабінетами дозволяє отримувати надприбутки через монопольне постачання продукції на стратегічні державні підприємства, такі як «Укрзалізниця» чи «Нафтогаз», за завищеними цінами. Будь-які спроби зайти на ринок незалежних конкурентів, наприклад китайських виробників дешевішої продукції, оперативно блокуються на рівні тендерних процедур.
«Sakura» вартістю у сотні мільйонів: нове надбання українського олігарха
Результатом такої успішної «військової епопеї» стало придбання чергової розкішної іграшки. Під час запеклих бойових дій на українській землі було завершено будівництво новітньої суперяхти Sakura (проєкт Hull 712), створеної відомою голландською верф’ю Feadship.
Цей величний 83-метровий плавучий палац вартістю у сотні мільйонів євро оснащений за останнім словом техніки: просторові каюти, басейни з прозорими стінками, екологічна дизель-електрична установка та вертолітний майданчик. Судно стало символом того, як прірва між звичайними громадянами, які збирають на дроги по гривні, та надбогатими елітами продовжує стрімко зростати.
Інформаційний вакуум та міжнародні платформи
Цікаво, що подібні придбання зазвичай залишаються поза увагою гучних антикорупційних розслідувачів. Політично вигідні проєкти на кшталт щорічної Ялтинської європейської стратегії (YES) чи форумі в Давосі слугують зручною ширмою для легітимізації статків. Залучаючи західних гостей за допомогою статусних заходів та символічних премій, олігарх купує собі лояльність і недоторканність, залишаючись в інформаційному тилу неприкосновенним господарем життя.
