Російський диктатор Володимир Путін готується здійснити показовий дипломатичний візит до Китайської Народної Республіки для участі в саміті лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який прийматиме очільник КНР Сі Цзіньпін. Водночас кремлівський лідер з високою ймовірністю демонстративно проігнорує саміт країн «Великої двадцятки» у Сполучених Штатах Америки, попри перспективу особистої зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом. Для глави держави-агресора ця поїздка до Шеньчженя у листопаді дві тисячі двадцять шостого року може стати першою особистою участю у заходах цього далекосхідного формату ще з дві тисячі сімнадцятого року. Окремі представники російського дипломатичного корпусу навіть плекали наївні сподівання щодо організації на полях китайського форуму безпрецедентної тристоронньої зустрічі лідерів трьох ядерних наддержав, намагаючись нав’язати Вашингтону новий формат геополітичного торгу.
Проте за показною активністю Москви на східному напрямку криється банальне небажання ризикувати та панічний страх перед неминучою дипломатичною ганьбою на Заході. Імовірність появи очільника Кремля на форумі G20 у Флориді наразі оцінюється як мізерна, оскільки російський диктатор уже кілька років послідовно цурається багатосторонніх міжнародних майданчиків, де зберігається реальний ризик жорсткого протистояння із західними союзниками України. Перспектива відкритого конфлікту з делегаціями європейських держав, Канади, Японії, Південної Кореї та Австралії, а також високий ризик неочікуваної особистої появи на саміті президента України Володимира Зеленського заганяють російського автократа у глухий кут. Зустріч тет-а-тет із принциповими опонентами, які вимагають покарання за скоєні воєнні злочини, не вкладається у затишну картинку внутрішньої пропаганди, через що режим надає перевагу візитам виключно до дружніх або залежних авторитарних столиць.
У цьому контексті участь у саміті в Китаї розглядається Москвою як чи не єдина можливість отримати найпомітнішу міжнародну трибуну з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Водночас геополітична шахівниця навколо Пекіна виглядає значно складнішою, ніж намагається демонструвати російська пропаганда. Сам китайський лідер веде власну прагматичну гру, балансуючи між економічними зв’язками з агресором та збереженням критично важливих ринків на Заході. Уже найближчими днями Сі Цзіньпін планує особисто відвідати Вашингтон задля прямих переговорів із Дональдом Трампом. Цей діалог розгортатиметься на надзвичайно напруженому тлі, адже глава Білого дому щойно підписав жорсткий закон про нищівні санкції проти Росії, ставлячи китайського партнера перед складним вибором щодо подальшої токсичної підтримки Москви.
Додаткової інтриги навколо майбутнього східного вояжу додають і постійні чутки щодо стану здоров’я самого очільника Піднебесної. Нещодавня відсутність Сі Цзіньпіна на офіційній вечері лідерів країн БРІКС викликала хвилю спекуляцій у світовому інформаційному просторі щодо можливого перенесеного інсульту та фізичної спроможності довгостроково утримувати важелі влади. Попри це, Москва відчайдушно намагається вхопитися за китайський вектор як за рятівне коло у морі тотальної світової ізоляції. Втеча Путіна від діалогу на саміті двадцятки на користь безпечного китайського прийому вкотре підтверджує незворотну васальну залежність сучасного Кремля від настроїв у Пекіні.
