У столиці Азербайджану відбулася непублічна зустріч колишніх високопосадовців Німеччини з впливовими представниками російської сторони, під час якої могли обговорювати можливі шляхи завершення війни Росії проти України. Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив сам факт переговорів, однак заявив, що владу країни про них заздалегідь не повідомили.
Про це Алієв розповів 21 липня під час спільної пресконференції у Берліні з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. За словами азербайджанського президента, Баку почав перевіряти інформацію про закриті контакти після появи відповідних повідомлень у медіа. Дані про перетин кордону та авіаперельоти, як стверджує Алієв, дозволили дійти висновку, що зустріч справді відбулася.
«Нашу територію було використано для такої зустрічі без нашого відома», — заявив президент Азербайджану. Він наголосив, що представники влади країни не були присутні на переговорах, тому Баку не може підтвердити їхній точний зміст, досягнуті домовленості або статус учасників.
За даними, озвученими Алієвим, німецькі учасники прибули до Баку з Берліна 12 липня, а залишили Азербайджан 14 липня. У цей самий період до азербайджанської столиці приїхали представники російської сторони. Саме збіг цих поїздок і став для Баку підтвердженням того, що закрита зустріч відбулася.
Неофіційну німецьку делегацію, за повідомленнями Bloomberg, Reuters, Die Zeit та ARD, представляли колишній керівник Федеральної канцелярії Німеччини Рональд Пофалла та колишній прем’єр-міністр федеральної землі Бранденбург Маттіас Платцек.
Пофалла очолював відомство федерального канцлера за часів Ангели Меркель і залишається впливовою фігурою з широкими політичними контактами у Християнсько-демократичному союзі. Платцек раніше очолював Соціал-демократичну партію Німеччини та тривалий час був одним із прихильників збереження діалогу між Берліном і Москвою. Обидва наразі не обіймають офіційних урядових посад і не мали публічно оголошеного мандата на переговори від імені німецької влади.
Російську сторону, за даними журналістів, представляли голова ради директорів «Газпрому» та колишній прем’єр-міністр Росії Віктор Зубков, а також голова Ради при президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини Валерій Фадєєв.
Обидва вважаються близькими до російської владної системи. Зубков багато років працював у вищому керівництві РФ і очолював російський уряд у 2007–2008 роках. Фадєєв керує консультативним органом при Володимирі Путіні та входить до керівних структур російських державних установ.
Алієв заявив, що не має інформації про конкретний порядок денний переговорів. Водночас він припустив, що зустріч могла бути присвячена пошуку шляхів припинення російсько-української війни.
«Якщо ця зустріч мала на меті сприяти припиненню війни між Росією та Україною, ми можемо це лише вітати», — зазначив президент Азербайджану.
Фрідріх Мерц, який стояв поруч із Алієвим під час пресконференції, заявив, що йому нічого не відомо про ці переговори. Канцлер також не підтвердив участі федерального уряду Німеччини в їхній організації або підготовці. Це означає, що зустріч не була офіційним дипломатичним контактом між Берліном і Москвою.
Інформація про переговори в Баку стала частиною ширшого журналістського розслідування Die Zeit і політичної програми ARD Kontraste. За даними медіа, колишні німецькі політики та пов’язані з Кремлем російські діячі зустрічаються у закритому форматі щонайменше з 2024 року. Більшість таких зустрічей проходила у Баку, а одна — в Абу-Дабі у листопаді 2025 року.
Журналісти пов’язують ці контакти зі спробами неофіційно відновити формат «Петербурзького діалогу». Цей форум був створений у 2001 році за участю тодішнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера та Володимира Путіна для розвитку зв’язків між громадянськими суспільствами двох країн. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну його діяльність була остаточно припинена.
У 2025 році подібна зустріч уже спричинила скандал у Німеччині. Тоді у Баку з російськими представниками зустрічався депутат Бундестагу від Соціал-демократичної партії Ральф Штегнер. Особливе занепокоєння викликав той факт, що він входив до парламентського комітету, який контролює роботу німецьких спецслужб і має доступ до чутливої інформації щодо Росії.
Штегнер та інші учасники наполягали, що зустріч мала приватний характер, не оплачувалася урядом і не проводилася за державним дорученням. Проте політики з кількох німецьких партій вимагали пояснити, чи не створюють такі контакти ризиків для національної безпеки та спільної політики Європейського Союзу щодо Росії.
За інформацією Reuters із посиланням на спільне розслідування німецьких медіа, спецслужби Німеччини розглядають регулярні зустрічі як можливу операцію російського впливу. Російська сторона нібито намагається переконати німецьких співрозмовників, що війна може завершитися лише на умовах Москви, а також заздалегідь обговорює можливості відновлення політичних і економічних відносин після припинення бойових дій.
Учасники зустрічей заперечують, що діють в інтересах Кремля. Вони представляють контакти як неформальний канал комунікації, який може бути корисним за відсутності повноцінного дипломатичного діалогу між Німеччиною та Росією.
Водночас така «тіньова дипломатія» викликає серйозні питання, оскільки в переговорах щодо завершення війни безпосередньо не бере участі Україна. Також невідомо, чи обговорювали учасники територіальні вимоги Москви, санкції, гарантії безпеки або можливість відновлення економічної співпраці з Росією.
The Times повідомляє, що група колишніх німецьких чиновників і лобістів фактично створила постійний неформальний канал зв’язку з російською владою. Видання зазначає, що ці контакти відбуваються на тлі дискусій у Європі про те, хто міг би виступити посередником у майбутніх переговорах, хоча багато західних посадовців сумніваються у готовності Москви до компромісу.
Сама Росія публічно продовжує наполягати на виконанні своїх вимог, серед яких визнання окупованих українських територій, обмеження обороноздатності України та відмова Києва від вступу до НАТО. Україна наголошує, що будь-які домовленості про завершення війни мають ухвалюватися за її безпосередньої участі та не можуть передбачати легалізацію російської агресії.
Факт таємних переговорів у Баку наразі підтверджений президентом Азербайджану лише на підставі даних про переміщення учасників. Немає офіційного протоколу, спільної заяви чи документа, який би розкривав зміст зустрічі. Німецький уряд заперечує свою причетність, а російські учасники та «Газпром» не надали детальних публічних коментарів.
Говорити про офіційні мирні переговори між Німеччиною та Росією немає підстав. Йдеться про закриті контакти колишніх німецьких політиків із представниками російської владної системи. Проте регулярність таких зустрічей, близькість російських учасників до Кремля та обговорення війни в Україні свідчать про існування неформального каналу між частиною німецького політичного середовища і Москвою.
