Туреччина передала Україні та Росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна в Чорному морі. Анкара пропонує створити новий механізм безпеки для комерційного судноплавства, використавши досвід Чорноморської зернової ініціативи, що діяла у 2022–2023 роках. Про це повідомляє Al Arabiya.
Про передачу документа 17 вересня повідомив AFP турецький дипломат. За його словами, текст уже передали обом сторонам війни, щоб знайти механізм припинення ударів по торговельних суднах.
Водночас наразі немає повідомлень про те, що Київ або Москва вже погодилися на турецьку пропозицію. Йдеться саме про проєкт домовленості, а не про чинне перемир’я в Чорному морі.
Найнебезпечніші — кілька миль у міжнародних водах
Один із ключових елементів турецької ініціативи стосується конкретної ділянки маршруту цивільних суден.
За словами турецького дипломата, приблизно 4–5 морських миль судно має пройти після виходу з територіальних вод України до моменту, коли маршрут пролягає ближче до узбережжя Румунії та Болгарії.
Саме цей відрізок Анкара вважає особливо небезпечним, оскільки судно певний час перебуває у міжнародних водах і є більш вразливим для атак.
Туреччина пропонує створити для цього маршруту додаткові гарантії безпеки.
Механізм нагадуватиме «зерновий коридор»
Анкара прямо пов’язує нову пропозицію з Чорноморською зерновою ініціативою.
У липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН було створено механізм, який дозволив українським торговельним суднам безпечніше перевозити зерно з портів Великої Одеси.
За час дії угоди через Чорне море було вивезено приблизно 33 млн тонн продовольства. У липні 2023 року Росія відмовилася продовжувати участь у домовленостях.
Після цього Україна створила власний альтернативний морський коридор, який проходить уздовж узбережжя Румунії та Болгарії.
Раніше Nenka.info вже писала, що Туреччина готує нову модель безпеки для чорноморської торгівлі. У матеріалі «Зерновий коридор можуть повернути: Туреччина представила новий план для Чорного моря» йшлося про те, що Анкара веде переговори з обома сторонами та намагається відновити хоча б частину механізмів колишньої зернової угоди.
За кілька місяців атакували десятки турецьких суден
Причиною активізації турецької дипломатії стала різка ескалація атак у Чорному морі.
За даними галузі, які наводить AFP, від кінця червня було уражено щонайменше 25 суден, що належать турецьким власникам. При цьому лише чотири з них ходили безпосередньо під турецьким прапором.
Це важлива деталь: поняття «турецьке судно» не завжди означає турецький прапор. Корабель може належати компанії з Туреччини, але бути зареєстрованим в іншій юрисдикції.
Серія інцидентів суттєво підвищила страхові ризики, витрати судновласників і небезпеку для екіпажів.
Турецькі судна вже неодноразово потрапляли під удари
Одним із резонансних випадків стала атака на ролкер Lider Bordo Mavi, який прямував із турецького Самсуна до російського Туапсе.
За інформацією турецької сторони, наприкінці серпня по судну влучили три безпілотники, після чого на борту виникла пожежа та постраждали п’ятеро членів екіпажу.
Nenka.info детально писала про цей випадок у матеріалі «Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені». Там наголошувалося, що походження дронів тоді незалежно підтверджене не було.
Тобто нинішня пропозиція Анкари стосується ризиків для цивільного судноплавства по обидва боки Чорного моря, а не лише маршрутів до українських портів.
17 вересня Росія знову вдарила по цивільному судну
Нову актуальність турецька ініціатива отримала саме 17 вересня.
Під час масованої російської атаки було уражене цивільне судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів.
За даними української сторони, капітан судна загинув, ще троє членів екіпажу були поранені.
Міністерство розвитку громад та територій України заявило, що такі удари створюють прямі ризики для міжнародного судноплавства та логістичних маршрутів у Чорному морі.
Саме на тлі цього інциденту інформація про турецький меморандум набула додаткового резонансу.
Україна вже пропонувала припинити удари по цивільних цілях
Це не перша ініціатива щодо обмеження ударів у Чорному морі.
У серпні Україна через посередника передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти та судноплавство в Чорному морі.
Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі».
Тоді повідомлялося, що Москва не дала позитивної відповіді.
Пізніше російські посадовці публічно ставилися до ідеї окремого чорноморського перемир’я скептично.
Росія раніше відкидала подібний формат
На початку вересня глава МЗС РФ Сергій Лавров відкинув попередню турецьку ідею про припинення атак у Чорному морі, назвавши її нереалістичною та складною для контролю.
Це була реакція на більш ранню дипломатичну ініціативу, тому вона не означає автоматичної відмови Москви саме від нового тексту меморандуму, переданого 17 вересня.
Однак попередня позиція РФ показує, що переговори можуть бути складними.
Чому Туреччина настільки зацікавлена
Для Анкари безпека Чорного моря має одразу кілька вимірів.
По-перше, Туреччина контролює Босфор і Дарданелли та фактично є ключовою державою для виходу суден із Чорного моря до Середземного.
По-друге, турецький бізнес активно працює на чорноморських маршрутах, а десятки суден турецьких власників уже потрапили під атаки.
По-третє, Анкара протягом усієї війни намагається зберігати роль посередника між Києвом та Москвою.
Раніше Nenka.info писала про цю роль у матеріалі «Туреччина готова знову звести Україну й Росію за столом переговорів».
Для України море залишається критично важливим
Попри повномасштабну війну, морський коридор залишається основним маршрутом українського експорту.
За даними, які раніше аналізувала Nenka.info, до травня 2026 року через український морський коридор пройшло майже 200 млн тонн вантажів, із яких понад 117 млн тонн становило зерно.
Морські перевезення залишаються дешевшими й ефективнішими за автомобільні та залізничні маршрути через західний кордон.
Тому навіть кілька серйозних атак на цивільні судна можуть мати економічні наслідки далеко за межами України — через зростання страхових ставок, відмову судновласників заходити до портів і подорожчання логістики.
Зупинка атак могла б вплинути і на світові ціни
Чорне море відіграє важливу роль у глобальній торгівлі зерном, нафтою та іншими сировинними товарами.
Саме тому атаки на порти й торговельні судна швидко відображаються на страхових преміях та котируваннях.
Потенційний механізм безпечного судноплавства міг би зменшити ризики для українського експорту, але одночасно охоплював би й цивільні судна, які працюють із російськими портами.
Це одна з причин, чому майбутні переговори можуть бути політично складними: сторонам доведеться чітко визначити, що вважати цивільним судном, які маршрути захищати і як перевіряти дотримання домовленостей.
Поки що це лише пропозиція
Головне уточнення полягає в тому, що станом на 17 вересня ніякого нового «зернового коридору» або морського перемир’я ще немає.
Туреччина лише передала Києву й Москві проєкт меморандуму.
Ні Україна, ні Росія наразі публічно не оголосили про його прийняття.
Так само поки не розкриті всі технічні деталі майбутнього механізму — хто саме контролюватиме безпечний маршрут, як перевірятимуть судна і що відбуватиметься в разі порушення режиму.
Але сам факт появи формального тексту означає, що Анкара перейшла від загальних закликів до конкретної дипломатичної пропозиції.
І на тлі десятків атак на торговельні судна це може стати одним із головних чорноморських переговорних треків найближчим часом.
