Україна більше не питатиме дозволу: Сибіга зробив гучну заяву про удари по Росії

Україна більше не питатиме дозволу: Сибіга зробив гучну заяву про удари по Росії

Україна більше не потребує дозволів третіх країн для завдання далекобійних ударів по законних військових цілях на території Росії. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час панельної дискусії на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, Київ і надалі проводитиме асиметричні операції власною зброєю, оскільки це є частиною права України на самооборону, гарантованого статтею 51 Статуту ООН.

Заява глави МЗС пролунала на тлі посилення російських масованих атак по українських містах та активних переговорів України з партнерами щодо збільшення оборонної підтримки, насамперед у сфері протиповітряної оборони та далекобійних можливостей. Сибіга наголосив, що Україна не веде агресивну війну, а захищається від держави, яка щодня атакує цивільну інфраструктуру, житлові райони та енергетичні об’єкти.

«Україна більше не потребує дозволів третіх сторін для завдання далекобійних ударів по законних військових цілях на території Росії. Ми продовжуватимемо асиметричні операції власною зброєю, адже це наше право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН», — заявив Сибіга.

За словами міністра, Росія має усвідомити, що не зможе досягти своїх цілей в Україні на полі бою. Сибіга заявив, що Київ пропонує Москві реалістичний шлях завершення війни: Кремль має визнати безперспективність агресії та припинити спроби знищити українську державність. На думку глави МЗС, це також шанс для режиму Володимира Путіна уникнути ще глибшої політичної та військової кризи.

Фактично йдеться про зміну акцентів у публічній позиції України. Якщо на початку повномасштабної війни Київ був змушений враховувати численні обмеження партнерів щодо застосування західної зброї по території Росії, то зараз Україна дедалі більше робить ставку на власні далекобійні засоби ураження. Саме тому українська дипломатія наголошує: коли йдеться про зброю українського виробництва та законні військові цілі агресора, Київ діє в межах міжнародного права і не потребує додаткового політичного погодження з третіми державами.

Цей підхід особливо важливий після серії ударів Росії по Києву, Київщині та інших регіонах України. Напередодні Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН через чергові масовані атаки РФ. Сибіга тоді наголосив, що слабка або запізніла реакція міжнародної спільноти не здатна зупинити російський терор, а для цього потрібні тверді та своєчасні рішення.

У своїх заявах МЗС також проводить чітку межу між російськими ударами по цивільних і українськими атаками по військових або промислових об’єктах, які працюють на війну. Україна наполягає, що має право бити по об’єктах, які забезпечують російську армію ракетами, дронами, паливом, боєприпасами та іншими ресурсами для продовження агресії. Така логіка відповідає концепції самооборони, закріпленій у Статуті ООН.

У Києві неодноразово пояснювали, що російська територія не може залишатися “недоторканним тилом”, якщо саме звідти запускають ракети, дрони й літаки для ударів по українських містах. Українські сили вже демонстрували здатність уражати військові заводи, нафтопереробні підприємства, склади, аеродроми та інші об’єкти, які прямо або опосередковано підтримують воєнну машину РФ. При цьому офіційні особи підкреслюють: Україна не атакує цивільних навмисно, на відміну від Росії, яка системно б’є по житлових кварталах, лікарнях, енергетиці та об’єктах критичної інфраструктури.

Заява Сибіги також вписується у ширший контекст саміту НАТО в Анкарі, де українська делегація просуває кілька ключових тем: посилення ППО, збільшення виробництва ракет-перехоплювачів, розвиток оборонної промисловості, спільне виробництво дронів і ракет, а також довгострокові гарантії безпеки для України. Під час цього ж саміту президент Володимир Зеленський заявив, що Європі потрібна власна протиракетна оборона вже зараз, а НАТО без України не відповідає масштабам сучасних викликів.

Окремо Сибіга наголосив, що дипломатичне завершення війни можливе лише тоді, коли Москва припинить імітувати готовність до переговорів і визнає реальність: Україна не капітулює, а російська агресія не дасть Кремлю стратегічної перемоги. Саме тому глава МЗС закликає партнерів не боятися рішучих кроків, адже, за логікою Києва, лише поєднання військового тиску, санкцій та дипломатичної ізоляції може змусити Росію змінити поведінку.

Позиція України щодо далекобійних ударів має і військове, і політичне значення. Військове — тому що удари по російських військових об’єктах зменшують здатність РФ запускати ракети, дрони та постачати війська на фронт. Політичне — тому що Київ демонструє готовність діяти самостійно в межах міжнародного права, не дозволяючи Кремлю нав’язувати партнерам страх перед так званою ескалацією.

Водночас українська дипломатія продовжує працювати з союзниками над розширенням допомоги. Йдеться як про постачання систем ППО та ракет до Patriot, так і про розвиток українського виробництва далекобійних засобів. Саме власна зброя, за словами Сибіги, дає Україні більше свободи у виборі цілей і часу ударів.

У підсумку заява глави МЗС стала сигналом одразу для кількох аудиторій. Для Росії — що її військові об’єкти більше не можуть вважатися безпечними лише через розташування за кордоном. Для партнерів — що Україна діє в межах міжнародного права і потребує не обмежень, а підтримки. Для українського суспільства — що держава переходить до більш самостійної та асиметричної моделі стримування агресора.