Франція охоплена масштабною хвилею загальнонаціональних протестів, яка супроводжується силовими протистояннями з правоохоронними органами у найбільших містах країни. За даними МВС країни, лише у столичному регіоні на вулиці Парижа вийшло понад 70 000 осіб (за даними організаторів та студентських об’єднань — до 200 000).
Початково економічні вимоги щодо протидії інфляції та погіршенню умов життя переросли у жорстку політичну кризи з вимогами відставки уряду та перегляду курсу президента Еммануеля Макрона.
Ескалація у Парижі та регіональних центрах:
- Заворушення в Парижі: Хоча офіційну ходу намагалися утримувати у визначених правоохоронцями коридорах, радикально налаштовані групи закидають поліцію «коктейлями Молотова», фаєрами та бруківкою. Силовики у відповідь застосовують водомети, сльозогінний газ та шумові гранати. Кілька співробітників поліції отримали опіки та поранення.
- Акції в Бордо: Протести у Бордо відзначилися перформансами — демонстранти розтрощили символічну піньяту з зображенням президента Еммануеля Макрона, з якої розліталися фальшиві купюри, що уособлює невдоволення падінням реальних доходів населення та витратами бюджету.
- Сутички в інших містах: Заворушення, підпали та протистояння із застосуванням спецзасобів зафіксовані також у Тулузі, Ліоні, Марселі та Страсбурзі.
Політичний та економічний контекст
Соціальне напруження у Франції зростало протягом останніх тижнів — від студентських блокувань навчальних закладів через брак фінансування до залучення профспілок, руху «жовтих жилетів» та опозиційних політичних сил. Політична опозиція (зокрема ліва партія «Непокірна Франція» під проводом Жана-Люка Меланшона) активно підтримує протестний рух.
Уряд Франції задіяв понад 70 000 поліцейських по всій країні та проводив серію масових затримань для недопущення погромів у центральних кварталах.
