Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр лише кілька тижнів на посаді, але вже опинився в центрі гучного конфлікту з Україною через рішення продовжити заборону на імпорт частини української агропродукції. Хоча багато хто в соцмережах поспішив назвати його «новим Орбаном», ситуація значно складніша й може стати сигналом того, що чекає Україну на шляху до повноцінного членства в Європейському Союзі.
Саме про це у своїй колонці для «Еспресо» пише журналіст Ігор Гулик, аналізуючи не лише рішення Будапешта, а й ширший контекст майбутніх переговорів України з ЄС.
За словами автора, уряд Петера Мадяра фактично не запровадив нових обмежень, а лише продовжив дію указу, який ще раніше ухвалив уряд Віктора Орбана в межах «надзвичайного економічного стану». Термін дії заборони спливав найближчими днями, тому нова влада вирішила її пролонгувати.
Йдеться про обмеження на імпорт низки українських сільськогосподарських товарів — передусім зерна та іншої агропродукції. Подібні рішення раніше вже викликали напругу між Україною та низкою східноєвропейських країн ЄС, зокрема Польщею, Словаччиною та Угорщиною.
Проте головна проблема, як наголошує Гулик, значно глибша за чергову торговельну суперечку. На його думку, ситуація демонструє, що після відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС Київ зіткнеться з жорстким економічним спротивом багатьох держав-членів.
«Європейці битимуться за свої ринки до останнього», — зазначає автор.
На його переконання, найбільшими бар’єрами для вступу України можуть стати не питання корупції чи судової реформи, а саме економічний протекціонізм і страх конкуренції з боку українського агросектору.
Україна вже зараз є одним із найбільших експортерів зерна у світі, а після потенційного вступу до ЄС українська продукція зможе повноцінно заходити на європейські ринки без нинішніх обмежень. Саме це викликає дедалі більше занепокоєння у фермерів та політиків багатьох країн Євросоюзу.
Особливо гостро це питання стоїть для Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, де місцеві аграрії неодноразово виходили на протести через українське зерно. Вони заявляли, що дешевша продукція з України обвалює внутрішні ціни та ставить під загрозу місцевий агробізнес.
У колонці також згадується нещодавня заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який запропонував для України формат «асоційованого членства» в ЄС — із представництвом в інституціях Євросоюзу, але без права голосу.
Гулик вважає цю ідею спробою знайти компроміс між політичною підтримкою України та небажанням частини Європи приймати настільки потужного економічного конкурента.
Автор нагадує, що Україна вже понад десять років має статус асоційованого партнера ЄС, тому нова пропозиція виглядає суперечливою й може свідчити про небажання окремих європейських столиць рухатися до повноцінного членства України.
Окрему увагу журналіст приділяє позиції Петера Мадяра щодо угорської меншини на Закарпатті. Новий прем’єр Угорщини заявив, що понад 100 тисяч угорців в Україні нібито живуть «без основних прав людини».
Саме ці слова Гулик називає однією з головних ознак того, що Мадяр у певних питаннях продовжує лінію Орбана.
За словами автора, особливо провокативною виглядає пропозиція угорського прем’єра провести зустріч із президентом Володимиром Зеленським у Береговому саме в річницю Тріанонського договору — історично болючої теми для угорської політики.
Тріанонський договір 1920 року після Першої світової війни позбавив Угорщину значної частини територій, і тема «втрачених земель» досі залишається емоційною для частини угорського суспільства та політиків.
На думку автора, подібні символічні кроки можуть мати реваншистський підтекст і створювати додаткову напругу у відносинах між Києвом та Будапештом.
Водночас ситуація навколо українського зерна вже перетворюється на одну з головних політичних тем у Європі. І хоча зараз Україна має безпрецедентну підтримку ЄС через війну з Росією, економічні інтереси окремих держав дедалі частіше виходять на перший план.
У Європейському Союзі фактично починається дискусія про те, чи готовий блок інтегрувати державу з одним із найбільших аграрних секторів у світі, потужною металургією та великим ринком праці.
Аналітики вже попереджають, що наступні роки переговорів про вступ України до ЄС можуть бути значно складнішими, ніж очікувалося раніше. І саме питання аграрного ринку, дотацій та конкуренції стане одним із найболючіших.
